Цілодобову вахту спецбригади несуть у районах, багатих на білу ялицю. Ефект - уже відчутний.

Якби не бійці “Беркута”, ці дві сотні ялиць уже були б у Закарпатті. Саме туди їх мали відвезти ці водії. Спритні підприємці з Турківського району запевнили чоловіків, що ялинки саме під зруб.

Перевізник ялинкової контрабанди: “Коли приїхали, я кажу, хлопці, “Беркут” стоїть, щоб з документами всьо нормально було. Вони: нє-нє, всьо нормально.”

А нормально бути аж ніяк не могло, бо на Львівщині уже 5-й рік діє мораторій на білу ялицю. Не чіпають її навіть під час санітарних вирубувань.

Віталій Земан, головний лісничий ДП “Боринський лісгосп”: “За безцінь стимулюють, за копійки нищення того довкілля. А самі, маючи криші, наживаються на тому і роблять бізнес, і то великий. Ось, подивіться. Це в основному з верхівки зрізано. Тобто, дерево, яке мало не менше 10 метрів.”

Тому беркутівці проти такого варварства готові й ночами чергувати. Чимало селян їх за це недолюблює і боїться.

Олег Голеньовський, заст. командира взводу: “Ну, різне говорять. Думаю, ми працюємо на совість. Можемо і серед ночі - зупинити автотранспорт, перевірити.”

Розповідають, що контрабандні ялиці куди тільки не ховають. Бувало, навіть у труні перевозили. Але беркутівці навчені. Перевіряють скрізь: закинуті склади, ферми. На цій, зокрема, виявили півтисячі ялиць, і якби не місцеві мешканці, заскочили би зловмисників на гарячому.

Олег Лятошинський, командир взводу: “Видно або нас побачили, або інформація надійшла, люди передзвонили, що ми сюди направляємося. Вони так чисто на горі покидали ялини, а ми всьо стягували і відгружали.”

Зрештою, каже командир взводу, цьогоріч уже легше. У селян потроху зникає бажання гратися з вогнем.

Але спокушатися на їхні пропозиції місцеві не поспішають: хтозна, на кого натрапиш. Простіше самому кинути на плечі 2-3 ялиці – і до Львова.

Переглянути відео-репортаж